Діана Дмитрів - Зника все

Зникає все. Не вічні люди. Не вічні їхні почуття. “Краса“ зазвичай від Іуди, а що від Бога - не “краса“. Всі коми стре твоє життя. Поставить на їх місці - крапки. А ти спитаєшся: “Де я? Де те,що вчора було “стартом“?“ Ти вчора там недокохав. Його сьогодні - ніде брати. Вчора - дружина,тут - вдова. Й нема кого вже звати братом... Зникає все. Зникаєм й ми. І хоч помалу та стабільно. Ти далі йтимеш в нікуди. Від цього нам не стати вільним...