ТРАВМА ПОКИНУТОГО

ЗДАЄТЬСЯ, ЦЕ ТРАВМА ПОКОЛІНЬ? 👉 То кріпацтво, то не було декретної відпустки, то війна і чоловіка нема поруч, а робота по 16 годин. А ще нічні і понаднормові? Останні рядки пісні вражають, що таке реально і у XXI столітті. Канадський психолог Ліз Бурбо в книзі «П’ять травм, які заважають бути самим собою» відзначає риси, за якими з-зовні можна впізнати людину із травмою покинутого: 🔸 витягнуте, позбавлене тонусу тіло, слабкі ноги, викривлена спина, непропорційно довгі руки. 🔸 Турбота про тіло і здоров’я стоїть не на першому місці. ➡️ Це виражається в неприйнятті своїх зовнішніх якостей, сутулості, стислості, доповнюється бажанням зменшитися, сховатися. У зв’язку з типовими захворюваннями є болі в спині, астма, бронхіти, діабет і депресія. ➡️ Бо людина не усвідомлює, звідки у неї стільки страхів. У стосунках завжди фоном буде йти відчуття власної нікчемності і страх втратити партнера. ➡️ Це формує нездоровий сценарій відносин: людина бере на себе роль жертви і готова терпіти будь-які знущання, тільки б її не кинули. 👶Травма покинутості закладається в ранньому віці і тому не усвідомлюється. Часто, травмуючі дитячі ситуації витіснені з пам’яті і людина думає, що все начебто було добре. І ось це більше гарне людина і пам’ятає. ➡️ Саме тому, вона може перекладати відповідальність за страхи на інших, повторюючи сценарій батьків. 🕸️ Бути хорошим, зручним, аби тебе не кинули знову! Така стратегія життя людей із травмою покинутого. ❗І багато хто не розуміє, що певні (для деяких цілком звичні) слова — це психологічне насильство, а деякі дії — фізичне й економічне насильство. ➡️ Адже насильство — це не завжди рукоприкладство. Холодність по відношенню до дитини / дорослої людини або ігнорування її потреб — це теж насильство. 👉 До завдань Арт-терапевта входить: мінімізувати вплив травми. І я закликаю всіх почати з себе. Коли наступного разу ви відчуєте, що агресія рветься назовні, зупиніться й запитайте себе: ❓ «Що відбувається? Чому я так реагую на цю ситуацію?» 🎥 Video: Valerija Vovk 🖍️ НАПИШІТЬ, чи ставите собі правильні запитання, аби не бути покинутим, аби чути свої потреби?