Олег Скрипка - Шалена зірка

Шалена зірка непостійна, стій-но, Падаєш куди, ти? А в серці друга зірка, схожа під копірку, Лине до тій, до тій. Я її схоплю, бо я тебе люблю, люблю, постій. Та ти – як дим. Я перетворю ніч цю На мою серенаду Тобі. Шалений я цілую шию, губи, груді, та в уяві, Бо ти так далека. Нічний зефір волосся лиже, він гілці хитає, бачу. Де ти, фея моя? Рожеві плями на обличчі, чую, нега тягне плечі. Чур. От і зникає ніч ця, Лунає серенада Моя. Шугає мій шалений регей. Шува-губа, губа-шува, Оу – є. Дерева – мої па